Фінальне угода про корисні копалини нагадує старий анекдот.
Зустрічаються двоє нових українців.
- Купиш вагон мармеладу за мільйон доларів?
- А давай!
Вони потиснули руки, і перший пішов шукати вагон мармеладу, а другий — мільйон доларів.
Тільки трохи інакше:
- Міняю корисні копалини на гарантії безпеки.
- У мене немає для тебе гарантій безпеки.
- (шепотом) А у мене рентабельних родовищ.
- Що?
- Що?
- Дай мені половину розроблювальних родовищ.
- Краще половину доходів з гіпотетичних нових засунемо в спільний фонд.
- А борг у 500 мільярдів як виплатиш?
- Згоден виплатити 0 доларів, і я тобі нічого не винен.
- По руках.