Влада готується до виборів і очищає інформаційне поле під себе. Монополії марафону недостатньо. Хай навіть у звуженому форматі, але інші телеканали все ще існують – а отже, можуть і будуть поширювати критику влади, як мінімум у стандартному виборчому наборі.
Тому, схоже, влада вирішила обмежити інформаційні можливості всіх конкурентів з іншого боку (перша – суто фіскальні ускладнення, вони для всіх, не тільки для медіа та їх власників). Санкції. Їми накрили не лише з логіки політичної конкуренції, наскільки я бачу. Під санкції потрапили ті, хто утримує або може утримувати альтернативні марафону медіа.
До цієї групи потрапив і Костянтин Жеваго. Якому просто "додали" 13 років санкцій. Тобто, ймовірно, справа не в грошах. І точно справа не в зраді (той же Жеваго — у санкційному списку Кремля, і не тільки він). Схоже, що так влада перекриває великі канали критики та передвиборної агітації за будь-які інші політичні проекти.
Але є один момент: кремлівські проекти це не зачепить (ясно, що Медведчука в санкційний список додали лише з однією метою: репутаційною, щоб всі інші просто опинилися "в одному списку з Медведчуком", а далі нехай доводять, що вони "не такі"). Отже, в підсумку, якщо все і надалі так піде, залишаться, як я вже казав, дві альтернативи для виборця: або владні, або кремлівські. Партії, медіа – не принципово. Хоча суди через порушення всіх законів при застосуванні санкцій і обмежувальних заходів можуть встигнути все ж до виборів.
Але є ще військовий аспект: практично кожен з фігурантів санкцій на значні суми постійно фінансує ЗСУ. Жеваго теж. І перше, що точно перекрили санкції, — це підтримка. Вважають чи влади військових не такою статистично значущою електоральною групою, щоб їхнє невдоволення брати до уваги, коли йдеться про превентивне перекриття каналів критики?