Диспозиції сторін.
Для розуміння того, що відбувається, та нинішньої ситуації з позиціями кожної зі сторін, варто уточнити ряд моментів, які складуть цілісну, а не розрізнену картину.
Насамперед – у США немає "плану миру". На сьогоднішній день ні Дональд Трамп, ні хтось із його оточення не мають єдиного, злагодженого, робочого "плану миру" і не матимуть його в короткостроковій перспективі. Є ініціативи, іноді надмірно гучні, але це не план дій.
Далі. Заява Кіта Келлога про 180 днів, або півроку, мені сподобалася. Чому? Просто згадайте, про що я писав у прогнозі на 2025 рік, особливо щодо першого півріччя, і все зрозумієте.
Не менш цікаві безперервні розмови про те, чи буде місце України за переговорним столом. Ви серйозно ставите такі питання? У України зараз найсильніша позиція в цьому процесі. І тут детальніше.
Позиція України зараз настільки сильна, що вона може поставити ультиматум США – будь-які зустрічі з російською стороною без спеціального представника від України вважаються нелегітимними, ми їх не визнаємо і не розглядаємо ухвалені рішення. І навіть якщо США про щось домовляться з росією без нас, це не спрацює, якщо ми це не приймемо. А ми, очевидно, це не приймемо.
Хтось може сказати, чи не занадто це безкомпромісно і чи не розгніває Дональда Трампа така позиція? Звичайно, розгніває, адже це ультиматум. А що він зробить у відповідь? Припинить допомогу Україні? Так ми вже воювали півроку без допомоги США завдяки республіканцям. На жаль, багато хто досі перебуває в глибокій прострації і не розуміє, що росія не здатна зараз воювати, як у 2022, 2023 і навіть 2024 роках! Вона воює вже не просто по лінії фронту, а хвилями, тоді як ЗСУ тримають оборону на стабільному рівні.
У свою чергу, США можуть взагалі вибути з переговорного процесу, як такі, що втратили довіру у Києва. Це буде серйозний удар для Дональда Трампа, приниження, від якого він ніколи не оговтається. Не кажучи вже про втрату перспективи видобутку ресурсів на українських родовищах, які йому просто так ніхто не подарує. Дональд Трамп без України може втратити набагато більше, ніж Україна без Дональда Трампа.
Україна може воювати без США, з допомогою Європи та інших партнерів, а от Дональд Трамп без України буде в репутаційній ямі. Причому, такий удар через стегно побачать головні антагоністи США і всі ті, кому 47-й президент США неприємний як колега. Головне усвідомити цей факт і розуміти цю залежність Трампа від тієї ситуації, в яку він себе заводить.
Отже. Позиція України:
-Стабільна оборонна стратегія з досвідом ведення бойових дій без тривалої допомоги США;
-Неухильна, можливо навіть зростаюча в перспективі допомога партнерів з Європи та не тільки;
-Курська область і, можливо, не тільки;
-Ресурси, які так прагне Трамп, але які від нього віддаляються в міру відсутності конкретики щодо України;
-Відмова від посередництва США стане для Трампа глобальним репутаційним ударом. Про яке MAGA можна говорити, коли тебе ніхто не поважає?
Позиція росії:
-Слабеюча та виснажена армія, нездатна проводити масштабні наступальні кампанії, з нульовим оперативно-тактичним результатом після 2022 року і зростаючою немічністю, що переходить в гострий кризис у 2025 році;
-Залежність від часових рамок, чим довше триває війна, тим більше виснаження ресурсів РОВ та самої росії;
-Курська область, що значно підриває переговорну позицію Кремля і не є єдиним, що може статися на її ж території;
-Зростаюча кількість і якість ударів по росії українськими засобами ураження.
Отже, власне, який тон розмови з американськими колегами повинна вибрати Україна, щоб відстояти свою позицію?