Вражає, що в українській реальності так багато місця займають російські наративи, - Сергій Фурса.

Мене дивують розмови про те, чи добре, чи погано, що українці отримували гранти від США.

Мене дивують розмови про те, чи справедливо покарана багатодітна мати Крюкова.

Мене дивує, що так багато місця в українській реальності займають російські наративи.

Чи добре гранти? Звісно, добре. Це були гроші американських платників податків, які надходили в Україну і залишалися тут. Що тут взагалі може бути поганого? Навіть якщо грант був неефективним, навіть якщо гроші витрачалися на проведення заходів, це все одно були гроші в Україні. Коли хтось організовує конференцію, безліч українського малого та середнього бізнесу отримували замовлення. Зарабляли гроші. Далі витрачали їх в Україні. Знайти тут щось погане просто неможливо. Не кажучи вже про те, що більшість грантів йшла на зовсім інші цілі. Український уряд отримував багато фінансування. Українська енергетика відновлювалася, зокрема, за рахунок грантів. І тепер існує ризик, що на цей процес вплине зупинка фінансування. Чи хоче хтось сидіти без світла? Український бізнес, від маленької фірми в Житомирській області до Нової Пошти, міг отримати грантове фінансування для реалізації інвестиційних проектів. І отримував його. Відновлення шкіл і лікарень фінансувалося за грантові кошти.

Як можна говорити, що це добре, що це фінансування зупинилося? Лише якщо ви живете в світі, де "грантоїди" — це щось погане. А це світ російської пропаганди. Вітаємо, якщо ви так думаєте, ви повністю просякнуті російською пропагандою. Ви живете в рамках цінностей, які нав'язала вам російська пропаганда. І зробила це не просто так. А тому, що війна. І ви живете в світі, який створив для вас ворог, що бажає вас вбити.

І одним з конструкторів цього світу була Крюкова. У мене єдина претензія до санкцій проти Крюкової – чому так пізно? І чому так мало? Чому вона не сидить? Людина поширювала російську пропаганду роками. Країна.юа фактично готувала базу для окупації України. Вони повинні були підготувати частину суспільства до цього. Вони так само винні, як і російські генерали у розстрілах в Бучі, у геноциді в Маріуполі, у тисячах дітей, викрадених росіянами. Вони і далі зараз працюють, поширюючи російську дезінформацію. Яку охоче підхоплюють українці, які чомусь думають, що план Трампа спочатку опублікують то на українському, то на російському мовах у якому-небудь телеграм-каналі. Ну а що, логічно.

Як можна захищати Крюкову? І цим займається багато людей, які вважають себе патріотами? Це як, нічого особистого, тільки бізнес? Ось Крюкова працює на росіян і працює добре, а виходить з офісу – і вже українська патріотка? І добре, якби Крюкову захищали ті ж люди, які раніше працювали на Мураєва. У них цехова солідарність. Захищають Крюкову, захищають Дубинського, захищають цього Діоріцу. Ну ладно, якби Корбан. Це вже особисте. Хоча також важко усвідомити, як він у своїй голові це розділяв, будував активне укріплення проти росіян і потім відчував персональні почуття до російського агента. Але ж ще є безліч людей. Які, типу, не помічали, що говорила Крюкова. Що говорило її видання. Що вони робили роками. І при цьому ці люди, публічні особи, говорять риторикою російської пропаганди, називаючи владу в Україні під час війни режимом?

Звісно, сама влада теж винна. Звісно, коли не закриваєш телеграми і думаєш, що зможеш його контролювати, раптом опиняєшся в світі, побудованому з російських наративів. Але влада є яка є. Її до виборів не змінити. А виборів не буде, поки триває війна. Тому тут більше питання до суспільства. Яке повинно проявити свою зрілість. І, в першу чергу, не бути корисними ідіотами в руках ворога. А росіяни це, звісно, вміють. Брехати. Поширювати пропаганду. Ангажувати в свої ряди непомітно. І ось ти вже одночасно патріот України і говориш лексикою російського першого каналу. Це прикро. Це небезпечно. І це огидно.