Чому в умовах війни не можна проводити вибори - Андрій Магера

Вибори та широкомасштабна війна. Важливо зазначити, що після Другої світової війни для демократичного світу існують спільні (основні) принципи виборчого права, на яких вони погодилися в міжнародних актах – Загальній декларації прав людини 1948 року, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року, (європейській) Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року.

Зазвичай ці принципи також закріплені, а іноді й розширені, в конституціях суверенних держав світу.

Наприклад, принцип загальних виборів передбачає можливість для всіх виборців реалізувати право голосу, в тому числі для переселенців і біженців.

Принцип вільних виборів передбачає два важливі елементи: можливість для виборця вільно сформувати свою політичну волю; можливість для виборця вільно втілити свою політичну волю.

Без примусу, обману, підкупу тощо.

Тому під час широкомасштабних бойових дій реалізувати ці 2 принципи (з п'яти існуючих конституційних принципів) неможливо.

Отже, процес, який не ґрунтується на основних принципах виборчого права, не є виборчим.

Внаслідок цього виникнуть питання легітимності (визнання) цих виборів як всередині країни, так і за її межами.

Окремо не торкаюся інших, не менш важливих ризиків, зокрема для єдності суспільства під час гіпотетичних "виборів" в умовах активної зовнішньої агресії РоZZії.

Але, здавалося б, це речі самоочевидні.

Більш детально про це пишуть і озвучують аналітики, зокрема, з Центру політико-правових реформ, Українського Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, Міжнародного фонду виборчих систем (IFES), Громадської мережі "Опора", Комітету виборців України.