Сімейні цінності та традиції: священне значення Різдва.

Різдво — це, прежде всего, свято добра, миру та милосердя, яке відзначають українці 25 грудня за григоріанським календарем та 7 січня за юліанським календарем. У цей день прийнято збиратися всією родиною за столом і проводити вечір у колі найближчих, передає "Відомо".

З давніх-давен українці вважаються дуже віруючою нацією. Існує повір'я, що на Різдво небо відкривається для землі, і небесні сили виконують всі задумане. Але бажання обов'язково повинні бути добрими.

Водночас варто зазначити, що українці не створювали і не створюють релігійні стереотипи, які б зациклювали їх на певних діях, пов'язаних із релігією. Звідси й випливають особливості, відмінності та так звані "родзинки" святкування Різдва в кожному регіоні країни, які робили і роблять святкування ще більш сімейним, особистісним і водночас таким, що зближує та освітлює.

Попередником Різдва є Святвечір. Прийнято, що з появою першої зірки на небі сім'я сідає за Святу вечерю. Ця чудова традиція насичена символами і повір'ями й шанується в кожній православній родині.

Святкова вечеря зазвичай складається з 12 пісних страв. Знову ж таки, за повір'ями, 12 страв подається в кількості апостолів, або як думають багато українців — за кількістю місяців у році.

На столі обов'язково повинні бути: кутя, компот, хліб, сіль, часник, борщ з вушками (крошечні вареники з грибами), риба, квасоля, капуста, пампушки, калач або інші пісні страви.

Окрему увагу хотілося б приділити саме куті. Зазвичай її готують з цільних зерен пшениці, хоча в кожному регіоні по-різному: це можуть бути жито, ячмінь, рис тощо, головне — крупи повинні бути цільними, адже крупинки — символ людей, об'єднаних в людство. Так званим клеєм служить мед, а щоб наступний рік був щедрим і родина жила в здоров'ї та достатку, до куті додають горіхи, родзинки, мак, сухофрукти тощо.

Почесне місце в домі відводять Дідуху — це житній або пшеничний сніп, який символізує врожай, благополуччя та охорону роду.

На вечерю збирається вся родина. Прийнято, де б хто не був, повертатися в цей час додому, щоб наступний рік був нерозлучним.

Перший день Різдва вважається великим і урочистим, який українці проводять у церкві на урочистій Богослужбі, навідують родичів, друзів і приймають у себе гостей.

Страви в цей день були найрізноманітнішими: кожна родина намагалася приготувати найсмачніше, що також пов'язувалося з благополуччям на наступний рік.

Раніше спеціально до Різдва різали кабанчика і запікали стегно, готували ковбаси, холодець, рулети, рульки, коптили сало.

А також пироги, бабки, киселі — були незмінними стравами на різдвяних столах українців.

Здавна на Різдво дотримуються традицій. Одягають тільки новий одяг, нічого в цей день не роблять, забороняється шити, прати, прибирати, особливо виносити сміття.

В цей день особливу увагу приділяють гостям: з радістю зустрічають кожного і щедро частують, а також ходять у гості. Правда, все це відбувається під вечір, бо ранок і день присвячуються молитвам і родині.

Доброю прикметою вважається, коли на Різдво в дім першим приходить чоловік. Тому жінки намагалися в цей день створити сімейний затишок удома.

Найбільш бажаними гостями на Різдво завжди були колядники. Ними можуть бути як діти, так і дорослі. Дорослі зазвичай організовуються в вертепи — цілі театралізовані дійства зі спеціальною атрибутикою, головна з яких — символізуюча Вифлеємську Різдвяну зірку.

Колядники співали привітальні пісні-колядки і розігрували жартівливі сценки. Проте в цих жартівливих сюжетах розігрувалися серйозні сторони життя українців, щиро бажали родині щастя, здоров'я та достатку. Господарі обдаровували хороших гостей подарунками та грошима.

Однією з обов'язкових традицій святкування Різдва були гадання. Українці давно цікавилися своїм майбутнім, хотіли знати, що їх чекає, і вірили в небесні знаки, які отримували при цьому.

У період Святок, починаючи зі Святого Вечора і закінчуючи Хрещенням, наші предки гадали на свою долю.

Дівчата зазвичай гадали на судженого. І досі збереглося багато цікавих зразків і звичаїв їх гадання, яких дотримується і сучасна молодь.

Не обходили гадання і хлопці, які не хотіли, щоб до їхніх коханих сваталися інші хлопці, йшли до млина, брали три лучини з шлюзів і таємно втикали у двір своєї дівчини.

Але більше за все всім хотілося дізнатися про те, чи буде довгим життя. З цією метою ставали між лампадкою і свічкою й спостерігали за тінню: якщо вона подвійна — будуть жити довго і щасливо.

Головними атрибутами Різдва є і залишаються: Дідух, свічки, Різдвяна зірка та Різдвяний вінок.

Але, з давніх-давен важливіше за все на Різдво — родинні цінності.

Редакція "Відомо" бажає вам зустріти Різдво в колі найрідніших і улюблених для вас людей! З Різдвом! Миру і любові у вашому домі!